Один вечер, когда мне уже было абсолютно все равно на дрянь, которую кидают в мою сторону одноклассники, я решил поискать какую-нибудь закладку, чтобы обдолбаться и забыть обо всем этом. Ведь кто их нуждает этих ничтожеств, если ты можешь насладиться мексиканскими псилоцибиновыми грибами и полностью погрузиться в свой мир.
Я не знал, как это сделать, ведь я только начинающий рэпер и раньше никогда не пробовал подобные штуки. Но с одним своим знакомым я общался, и он мне подсказал, что можно попробовать купить их через интернет. Я был не против такого приключения, ведь я хотел попробовать зеленую наркоту и сделать что-то, что никто из моих одноклассников не смог бы даже вообразить.
Я начал поиски и нашел несколько сайтов, где можно было заказать эти грибы. Некоторые сайты выглядели довольно пугающе, с кучей странных символов и обрывками кода, но я не обращал на это внимания. Здесь меня ждали мои псилоцибиновые грибы.
Я оформил заказ и стал ждать. Дни тянулись медленно, а я все больше и больше обдолбался музыкой и своими рэп-текстами. Наконец, в один прекрасный день, я получил уведомление о доставке.
Открыв посылку, я увидел красивую упаковку с привлекательными картинками и маленькими грибными головками. Мой взгляд сразу же остановился на надписи "Psychedelic Mushroom". Мне стало достаточно ясно, что это именно то, что я искал.
С нетерпением я сел за стол и начал готовить грибы. Я слышал, что самым простым способом употребления является приготовление настоя. Я разобрался с рецептом и аккуратно размолол грибы в порошок. Затем я заложил воду, добавил грибной порошок и начал долгое ожидание.
Конечно, мне пришлось убедиться, что мои одноклассники не могут увидеть, что я курю крек или пробую дрянь. Я скрылся в своей комнате и, сидя на кровати, смаковал ароматный настой грибов.
Не прошло и полчаса, как я почувствовал, что мир вокруг меня начинает меняться. Перед глазами появились яркие цвета и геометрические формы, а музыка, которую я слушал, стала звучать гораздо глубже и насыщеннее.
Моя ненависть к одноклассникам исчезла, ведь мне стало ясно, что все они просто мелкие люди с их проблемами и неспособностью видеть красоту вокруг.
Я решил использовать свое новое состояние сознания и написать новый трек, который превзойдет все мои предыдущие работы. Я включил записывающее устройство и начал передавать на пленку все то, что я видел и чувствовал.
Музыка текла из меня свободно, слова и рифмы сами лезли на ум. Я испытывал такой поток энергии и вдохновения, что даже не мог остановиться. Вроде бы только прошло несколько минут, а трек был уже почти готов.
| Припев: |
Я свободен от этой дряни,
Которую пытались вонзить в меня.
Но теперь я на другом уровне,
Завершаю герычик и прошу тебя: покончи с собой! |
Весь мир взорвался яркими красками и звуками, а я просто плыл в этом потоке и позволял музыке уносить меня все дальше и дальше. Я был настолько счастлив и уверен в себе, что все проблемы вокруг казались мне ничтожными и смешными.
Когда я наконец закончил запись, я осознал, что мои одноклассники уже никогда не смогут меня задеть или повлиять на мою жизнь. Я был в своем мире, находился на совсем другом уровне.
Но, конечно, я понимал, что такое состояние сознания не может длиться вечно. Ведь закладки должны закончиться, и реальность вернется. Но я знал, что смогу вернуться к этим грибам, если понадобится. Ведь они уже стали частью меня, моего рэп-персонажа и моей музыки.
Теперь меня уже не интересуют крек или герычик. Я нашел свое удовлетворение в зеленой наркоте, в псилоцибиновых грибах, которые открывают новые границы сознания и вдохновляют меня на творчество.
Так что, когда я слышу, как одноклассники кидают в меня дерзкие замечания или пытаются задеть мое самолюбие, я просто пожимаю плечами и улыбаюсь их жалким попыткам. Ведь я уже нашел свою наркоту, свое удовлетворение и свое счастье.
Якийсь день року, я тихонько шарюся по одній з темних вуличок нашого міста, ловлючи світлові виблиски по межі будинків. Точно знаю, що пошук найкращих закладок ще не закінчився. Я завжди в пошуках нових сенсацій, нових шляхів пізнання самого себе. Псилоцибинові гриби - це мій новий відкриття, нова можливість відправитися у подорож світами за вихідними.
Я вирішив спробувати цей "тrip" одного вечора, коли клуби нашого міста були наповнені енергією і безудержними імпульсами молодого покоління. Знайшов надійного постачальника і отримав свою закладку. Я бачив, як вони їх вирощували, збирали та продавали. Ці гриби - це справжній шедевр наркотичної галузі, готовий вибурхати в танцполі, надавати крилатості нашим ніжкам і допомагати відкривати незвичайні простори у свідомості.
Не можу втриматися, щоб не подзарядитися надихом, я ботаю, відчуваючи, як спадає мисливська симболіка од реалій дня, вставляю струну у свою вену. Вся реальність зникає, і я опиняюся в іншому світі - світі зелених та фіолетових візерунків, світі, який створений лише для нас, наркоманів, які знають, як відчувати кожну ноту танцювальної музики і проходити крізь межі звичайного.
Приходжу у клуб, де діє таємне правило "все можна". Всі неправильно одягнені, всі високі, всі плющит від наркотиків. Я поступово починаю розповідати про свій досвід з псилоцибіном, про те, як він повернув мене в інший рівень свідомості, про те, як він змінив моє сприйняття музики та руху.
Теофедрин, героїн, плющит зі мною, співпереживай моєму переживанню, знай, що я ціную кожен момент життя.
Танцюю, ніби ніколи не танцював. Тіло рухається в полі розмаїття кольорів і форм. Закладка працює на повну, я бачу, як розтварайуться звукові хвилі навколо мене. Його важко описати словами, це потрібно відчути.
На головній сцені спалахує світло, а музика набирає обертів. Мої друзі піднімаються на сцену. Це момент, коли весь світ знімається. Ми разом творимо найбожественніший танець, злиття душі і руху. Нам нічого не страшно, ми ще ніколи не були такими щасливими.
Поза нами все зупиняється, а ми, в нашому внутрішньому світі, продовжуємо подорож, намагаючись досягти нових висот. Ми бачимо форми, кольори, звуки, які раніше ніколи не сприймали. Це відчуття бути одним з усім навколо таке неперевершене, що хочеться затримати час.
Коли подорож закінчується, я залишаюся з хвилюванням та прагненням поділитися своїм досвідом з усіма навколо. Я бачу, як кожен реагує на мої слова, на мої оповіді про гриби, танці та найдивовижніші моменти життя.
| Разом ми створюємо світ безмежного щастя та свободи, світ, де кожен може бути самим собою і відчувати себе одним з усіма. |
Так, мої браття і сестри, плином часу я переконався, що псилоцибінові гриби - це не просто наркотик, це джерело натхнення, джерело енергії, джерело втілення нашої найсміливішої фантазії. Це історія про те, як я змінив своє життя, як знайшов відповіді на питання, які мені раніше були недосяжні.
Бошечка наступного ранку, коли я прокидаюся від плющу, нагадує мені про те, що кожен день може бути новим початком і новою можливістю зануритися в світ музики та вибухів танцполу. Отже, розповідайте свої історії, відкривайте нові простори свідомості та бережіть кожну мить свого псилоцибінового шаленства!